Крім відомого вам знака Зодіаку, під яким ви народилися, у вас є ще один астрологічний знак, що розкриває інші (часто негативні) сторони вашої натури! В давнину багато народів, в тому числі греки, вірили в це і вважали тіньовий гороскоп не менш важливим, ніж звичайний – зодіакальний. Обидві системи доповнювали одна одну, традиційна система розповідала про позитивні якості й майбутнє людини, в той час як інша розкривала її негативні сторони. Ця система включає в себе 10 знаків, що базуються на древній міфології.
КЕНТАВР (8 січня – 12 лютого)
Кентаври – це напівлюди-напівпівконі. Разом з сатирами складали свиту Діоніса. Відрізняються буйною вдачею і нестриманістю, але деякі кентаври, наприклад Хірон, втілюють мудрість і доброзичливість, і виховують героїв грецьких міфів.
Виходячи з цього можна зробити висновок, що не у всіх, народжених під цим знаком, тваринна сутність домінує над людською. Астрологи стверджують, що кентаври завжди незалежні і слідують голосу емоцій, а не розуму. Якщо людям-кентаврам важко контролювати такі почуття, як гнів, сексуальні бажання, заздрість і страх, вони повинні згадувати мудрого Хірона.
ГАРПІЯ (13 лютого – 18 березня)
Це міфологічне крилате створіння зі смертельно небезпечними кігтями є символом помсти. У грецькій міфології дочки морського божества Тавманта і океаніди Електри. Це напівжінки-напівптахи, їх імена перекладаються як “вихор”, “вихреподібна”, “швидка” та “похмура”.
У грецькій міфології гарпій посилали в покарання людям, що провинилися перед богами. Гарпії забирали їжу у людини всякий раз, коли вона сідала їсти, і так тривало до тих пір, поки людина не помирала від голоду. По Вергілію, гарпії мешкають в Аїді.
Людині-гарпії непросто дається прощення. Вона роками носиться зі своїм невдоволенням і заздрістю, і величезне задоволення їй приносять невдачі і нещастя його ворогів.
Звичайно, не всі люди цього знака виглядають і поводяться як чудовиська, однак, їм слід пам’ятати про те, що їх пронизлива енергійність може різати слух і сприйняття оточуючих.
ПЕГАС (19 березня – 24 квітня)
Пегас – крилатий кінь. Син Посейдона і горгони Медузи. Народився з тіла вбитої Персеєм горгони. Пегас вознісся на Олімп, де доставляв Зевсу громи і блискавки.
Пегаса так само називають конем муз, так як він вибив з-під землі Гіппокрена – джерело муз, що володіє властивістю надихати поетів. Пегаса, подібно єдинорогові, можна зловити тільки золотою вуздечкою.
Як і цей легендарний крилатий кінь, людина-пегас ширяє над іншими людьми, принаймні, у своїй уяві. Народжені під цим знаком надмірно горді, і в глибині душі впевнені, що створені для кращої долі, ніж їм дісталася. Вони ненавидять рутинну роботу і чужі романтиці (а даремно!), тому що їм постійно здається, що все могло б бути значно краще.
ЦЕРБЕР (25 квітня – 30 травня)
Триголовий пес, що охороняє вхід в царство мертвих. Цербер – один з дітей Єхидни. Триголовий пес, на шиї якого рухаються з грізним шипінням змії, і замість хвоста у нього отруйна змія. Служить Аїду (богу Царства мертвих) стоїть напередодні Пекла і охороняє його вхід. Стежив за тим, щоб ніхто не вийшов з Аїда, адже з царства мертвих немає повернення. Коли Цербер перебував на землі, (це сталося через Геракла, який за завданням царя Еврисфея привів його з Аїда), жахливий пес впустив краплі кривавої піни з рота, з яких виросла отруйна трава аконіт. Цю траву Медея підмішувала в своє чаклунське зілля.
У людей-церберів злий норов, вони готові відірвати людині голову лише за те, що вона розсердила їх. Якщо ж церберу доводиться стримувати свої кровожерливі пориви, він починає страждати від постійного гострого стресу – так що, єдиним виходом для церберів є шлях до природної, а не показної доброти.
САТИР (31 травня – 3 липня)
Сатири – в грецькій міфології демони родючості, що входили в свиту Діоніса (бог вина, свята). Вони покриті шерстю, довговолосі, бородаті, з кінськими або цапиними копитами, з кінськими хвостами, кінськими або цапиними вухами, однак торс і голова в них людські. Моторошні забіяки, вони постійно грали на сопілці, танцювали і пили вино. Астрологи стверджують, що на думці у сатирів секс, секс і ще раз секс, і вони це чудово знають.
Чоловіки -сатири – безсоромні бабії, що залишають після себе дорогу, вимощену розбитими серцями і зруйнованими шлюбами. Жінки-сатири частіше схильні вторгатися в чужі сім’ї і руйнувати їх, ніж шукати собі вільного партнера. Ті ж з них, хто приборкує свої природні бажання, стають неймовірно енергійними і успішними людьми!
СИРЕНА (4 липня – 10 серпня)
У грецькій міфології – демони у жіночій подобі. По Аполлодору, вони народилися від музи Мельпомени і Ахелоя, бога однойменної річки.
Це напівжінки-напівптахи, що успадкували від матері божественної краси голос. Вони мешкають на острові, скелі якого всіяні кістками і висохлою шкірою жертв – сирени заманюють на острів своїм співом моряків, а потім їх вбивають. Гомер розповідає про те, як сирени намагалися затягти до себе Одіссея.
У житті люди-сирени теж використовують свою чарівність для досягнення особистих цілей, не рахуючись з інтересами інших. Жінки-сирени (часто блондинки) завдяки уявній безпорадності чудово вміють маніпулювати чоловіками. Чоловіки-сирени користуються тим же прийомом, прикриваючись награною юнацькою невинністю.
ГРИФОН (11 серпня – 15 вересня)
Грифон – істота з головою і крилами орла та тілом лева; міфічний звір, що з’єднує якості короля звірів і короля птахів. Тому він означав силу й пильність, крім того, в середньовічній Європі він уособлював двоїсту природу Христа – божественну і людську; в “Божественній комедії” Данте грифон штовхає візок Христа. Грифон здатний відшукувати і таємно зберігати золото, тому він став символізувати науку і лихварство. Як охоронець сонця, грифон був присвячений сонячному богу Аполлона, чию колісницю він віз по небу.
В геральдиці розрізняється грифон жіночого роду – з крилами, і чоловічого – без крил. Улюблений звір Едуарда III, грифон став одним з королівських символів тварин Англії. Грифон – войовниче, сильне та люте створення. Тому і людям цього типу властиві ті ж риси. Вони фанатичні і готові активними діями відстоювати свої переконання. У минулі століття люди, котрі належали до цього знаку, брали участь у полюваннях за відьмами та інших репресіях.
ХИМЕРА (16 вересня – 22 жовтня)
У грецькій міфології чудовисько, породжене Єхидною і Тіфоном. У неї три голови – левова, цапина і зміїна; з пащі химери виривається полум’я.
Аполлодор описував її так: “Не тільки одна людина, але навіть ціле військо не могло б здолати чудовисько. Передня частина тулуба Химери була левовою, хвіст дракона, з трьох її голів знаходиться посеред тулуба була головою кози і вивергала полум’я. Химера спустошувала землю і губила худобу”.
Переміг Химеру герой Беллерофонт, перед тим підпорядкувавши собі крилатого коня Пегаса.
Мабуть, Химера – уособлення вогнедишного вулкана. У переносному значенні химера – фантазія, нездійсненне бажання або дія. У скульптурі химерами називаються зображення фантастичних чудовиськ (наприклад, химери собору Паризької богоматері), але вважається, що кам’яні химери можуть оживати, щоби наводити жах на людей.
Люди цього знака лицемірні і завжди надягають маску згідно ситуації.
СФІНКС (23 жовтня – 30 листопада)
Сфінкс у давньогрецькій міфології – крилате чудовисько з обличчям і грудьми жінки і тулубом лева. Воно – породження стоглавого дракона Тифона і Єхидни. Ім’я Сфінкса пов’язане з дієсловом “сфінго” – “стискати, здушувати”.
Насланий Герою на Фіви в покару Сфінкс розташувався на горі поблизу Фів (або на міській площі) і ставив кожному перехожому загадку (“Хто з живих істот вранці ходить на чотирьох ногах, вдень на двох, а увечері на трьох?”).
Не зумівших дати розгадку Сфінкс вбивав і таким чином занапастив багато знатних фіванців, включаючи сина царя Креонта. Пригнічений горем цар оголосив, що віддасть царство і руку своєї сестри Іокасти того, хто позбавить Фіви від Сфінкса. Загадку розгадав Едіп – «Людина в дитинстві, зрілості та старості», Сфінкс у відчай кинулася у прірву і розбився на смерть, а Едіп став фіванським царем.
В Єгипті кам’яні зображення Сфінксів (без крил) часто охороняли храми та інші святі місця. Статуї Сфінкса зустрічаються часто. Найбільш відома статуя Великого Сфінкса. За визначенням Тита Флавія, римського вченого і письменника, єгипетський сфінкс – символ сили і розуму: левиний тулуб позначає силу, людське обличчя – розум. І сила, і розум потрібні сфінксу, щоби охороняти піраміди і храми, повні скарбів.
Людина-сфінкс теж не проти заощадити гроші, її основна риса – сильна прихильність до матеріальних благ. У гонитві за наживою сфінксам допомагають холодний розум, хитрість і розважливість.
МІНОТАВР (1 грудня – 7 січня)
Мінотавр – у грецькій міфології чудовисько з тулубом людини і головою бика, що жило на острові Крит, народжений Пасифаєю, дочкою бога Геліоса, від бика, посланого богом Посейдоном (або від самого Посейдона). Був мінотавр в підземному лабіринті, куди йому щорічно приносили в жертву сім юнаків і дівчат і Мінотавр їх пожирав. Це була плата афінян за вбивство сина критського царя Міноса. В чергову сімку увійшов з доброї волі і царевич Тесей.
Коли він прибув на Крит, у нього закохалася Аріадна, дочка Міноса, і сказала, що буде допомагати Тесеєві, якщо він погодиться взяти її в дружини і відвезти в Афіни. Тесей погодився, підтвердивши клятвою свою згоду, і тоді вона попросила Дедала показати, як можна вийти з лабіринту. За порадою Дедала вона дала Тесеєві, що ввійшов в лабіринт, нитку. Тесей прив’язав її до дверей і став тягти за собою, рушивши вглиб. Знайшовши Мінотавра в самій віддаленій частині лабіринту, Тесей накинувся на нього з кулаками і вбив його; тримаючись за нитку, він вийшов назад назовні.
Людина з головою бика – Мінотавр є рабом своєї звірячої суті. На відміну від незалежного Кентавра вона народжена бути веденою, частиною стада, а не лідером. Самостійно приймати рішення Мінотавру важко, тому він вважає за краще діяти по чужій підказці, підкорятися чужій волі, якщо вона не суперечить його тваринним інстинктам. Вбити в собі Мінотавра – головне призначення цього знака.