Багато методик дихання сягають своїм корінням у глибину століть, беручи початок біля витоків шаманізму і східних філософських вчень. Всі вони використовували їх як інструмент для приведення людини в особливий прикордонний стан на межі реальності і містицизму. І це, як не дивно, давало очищення свідомості і звільнення від внутрішніх психологічних проблем, давало поштовх до подальшого розвитку духовної особистості.
В кінці 20-го століття психотерапевти – подружжя Станіслав і Христина Гройф в своїй клінічній практиці випробували багато систем дихання при лікуванні своїх пацієнтів. Вони відійшли з часом від прийнятих канонів систем, які концентрують увагу на самій техніці виконання подиху.
Подружжя Гройф просто прийняли за факт, що важливо тільки розуміння, що при прискореному глибокому диханні пацієнт впадає в стан, при якому починає відчувати свої внутрішні реакції організму і психіки. Вони розробили, грунтуючись на цьому, новий метод – холотропне дихання.
Почавши практикувати нову систему, Гройф тим самим вступили на шлях незвіданого. Цей метод досі до кінця так і не вивчений і є найглибшим у своєму зануренні у підсвідомість. Практикувати його рекомендується під безпосереднім контролем психотерапевта.
На цю психотехніку люди з різними психотипами реагують по різному. Небезпека полягає у безконтрольній поведінці пацієнта в прикордонному стані, схожому на гіпнотичний, в який він вводиться цим методом. Людині стає важко самостійно вловити при цьому ту тонку грань між добром і злом для свого здоров’я. Небезпечними для фізичного і психічного здоров’я є як тривале позбавлення дихання, так і його зайва інтенсивність.
Відомий факт, що після п’яти хвилин браку кисню починаються незворотні процеси руйнування клітин головного мозку. А найголовніший постулат для будь-якого лікаря – не нашкодь. Незважаючи на всю небезпеку і не вивченість до кінця, метод холотропного дихання є одним з найбільш дієвих та ефективних методів дихання в психотерапії.
Сеанс холотропного дихання схожий на сеанс гіпнозу і проходить наступним чином.
Пацієнт повинен по можливості зручно лежати або, просто відкинувшись назад, сидіти. Його ніщо не повинно обмежувати і він повинен бути абсолютно розслаблений. Людина повинна відпустити свою свідомість і намагатися відчувати свої почуття, які у неї виникають саме в цей момент, без аналізу та залучення раціонального розумового процесу. Для входу в своєрідний транс використовується відповідна медитативна музика, в якій пацієнт повинен повністю розчинитися.
Він повинен повністю довіритися і прийняти всі свої спонтанні реакції і відчуття, переживши їх. Одночасно відбувається процес дихання дуже частими без пауз вдихами і видихами. При цьому видих відбувається повний і різкий. Людина в стані катарсису, як ніби опинившись на межі життя і смерті, неусвідомлено мобілізує всі свої сили і досягає піку напруги. Після цього настає розслаблення і легкість. Знімаються м’язові напруги і йдуть емоційні та психологічні проблеми.
Цей процес здається ірраціональним і містічним. Але це ще раз говорить нам про те, що панацея від багатьох хвороб закладена спочатку всередині нас. У цьому величезний потенціал і сили. Важливо усвідомлювати і розуміти це.
Наприкінці сеансу, при необхідності, психотерапевтом може бути застосована, так звана, спрямована робота з тілом. Вона полягає в посиленні фізичного напруження в якій-небудь ділянці тіла, пов’язаній з конкретною психологічною проблемою пацієнта. При наростанні дискомфорту в цій ділянці пацієнт повністю і спонтанно реагує на внутрішні спонукання іншими частинами всього тіла до повного розслаблення.
До тепер психотехніка холотропного дихання знаходиться в своєму розвитку і постійного вдосконалення. Вона викликає багато професійних суперечок серед психотерапевтів. Холотропне дихання викликає часто критику з морально-етичної точки зору.
Однак психотерапевти, які застосовують дану психотехніку у своїй практиці, допомагають людям позбутися їх психологічних проблем. Вам вибирати використовувати цей метод для себе чи ні. Останній вибір завжди залишається за Вами. Адже це – Ваше життя.
