На Машу спадок “впав” раптово – тітка залишила невеликий будинок в передмісті, а сама пішла в інший світ, більш кращий. Машка всі очі виплакала, а на наступний день разом з майбутнім чоловіком поїхала прощатися. Після побували в будинку, де все нагадувало про неї. Зайшли в спальню. Маша знову в сльози. Полізла в сумочку pа хусткою і щось випало на підлогу, під ліжко. Кинулася піднімати. Дивиться, а під ліжком картонна коробка. Підняла випавшу вторучку, дістала коробку, сіла перед нею.
– Милий, йди сюди, – покликала дівчина.
Молодий чоловік увійшов до кімнати і побачив Машу, що сидить на підлозі перед коробкою.
– Що сталося?
– Дивись!
Маша знову відкрила коробку, доверху завалену грошима.
– Ого! Круто! Це все належало їй?
– Так. Вона не довіряла банкам і зберігала заощадження у себе.
– Зрозуміло.
Молодий чоловік допоміг своїй дівчині піднятися, взяв коробку і разом вони поїхали додому. Деякий час Маша приходила до тями, а на наступний день майбутній чоловік зник разом з грошима. Майже рік був відсутній. Дівчина сумувала – треба ж, в одну мить втратила і тітку, і майбутнього чоловіка разом з грошима.
“Невже бувають такі люди”. – дивувалася Маша.
Він змінився. Він повернувся.
– На ось, забери свої гроші, – почав він, – твоя тітка не давала мені спокою, щоночі снилася, говорила: “Поверни гроші моїй дівчинці”. Прости, що так вчинив. Ти пробачиш мене?
Маша нічого не відповіла, А просто закрила двері. Через місяць пробачила. На питання ” Чому? ” відповіла:”Тільки любляче серце здатне пробачити, але пам’ятати я все одно буду, бо не забувається таке ніколи”…
Все одно розлучилися. Він не зміг з нею жити, відчуваючи провину, а вона вийшла заміж за того, кого полюбила.
