Тренуємо впевненість у собі


Вірити в себе і свої сили, таланти і можливості, в те, що по плечу рішення практично будь-якої задачі – саме ці поняття ми зазвичай вкладаємо в формулювання терміну – «впевненість у собі».

Дуже складно самому впоратися з набуттям навичок впевненості, тут надзвичайно пощастило тим, чиї батьки в дитинстві повторювали: “Роби! У тебе все вийде!», тим самим закладаючи основи впевненості в собі. Частіше ми чули від тат і мам: «Ти не зможеш, а ось твій брат, друг, сусід…».

Якщо віра в свої сили знаходиться не на висоті, її можна підняти і навіть придбати заново.

Ступені до досягнення впевненості

1. Постава. Прямі плечі, високо піднята голова, посмішка, привітний погляд, чіткий виклад своїх думок – портрет людини, яка знає собі ціну і вірить в удачу будь-якої розпочатої справи.

2. Професійні якості. Рідкісна людина насправді (а не на словах) розбирається в багатьох сферах, але стати дійсно знавцем в невеликій галузі знань або умінь під силу будь-кому.

3. Аутотренінг. Щодня по кілька разів необхідно повторювати будь-яку установку, яка підходить саме вам, спрямовану на підвищення самооцінки.

4. Позитивний настрій. Замініть звичне «Я не зможу» на твердження «У мене все вийде»! Навіть якщо в це складно повірити. Вимовлене кілька разів, таке твердження вже не викликатиме здивування, а допоможе виробити стратегію подальшої поведінки.

5. Дія. Думки, візуалізації та самонавіювання не зможуть забезпечити достатню впевненість у собі без конкретних дій. Зусилля, прикладене для досягнення нехай не самої глобальної, але важливої мети, має бути. Не можна стати впевненим у собі теоретично, тільки на практиці.

6. Заперечення негативу. Найчастіше ми самі є ворогами віри в свої сили, боячись відповідальності за помилки. Але багато людей з нашого оточення (і навіть найближчого) іноді підливають масла у вогонь невпевненості. Навчитися не реагувати на скептичні зауваження і ніколи не займатися самознищенням – одна із важливих завдань у процесі тренування впевненості в своїх силах.

Спорт і впевненість у собі

Зрозуміло, що випускник Гарварду з дипломом молекулярного фізика, який ні разу в житті не робив навіть зарядки, може бути впевненіше в собі, ніж атлет, який має ідеальної форми тіло.

Але, тим не менш, гармонійний розвиток розумових і фізичних здібностей сприяє просуванню від низької самооцінки і невпевненості в собі до самовпевненості, яка сильно відрізняється від самовпевненості і нахабства. Заняття будь-яким видом спорту не тільки дають навантаження м’язам, але і вивільняють час для позитивного мислення і стають ще одним приводом для гордості своїми успіхами.

Оцініть статтю
Пані
Додати коментар